За лаштунками Олімпу: цікаві факти про фільм «Персі Джексон та Викрадач Блискавок»
Фільм «Персі Джексон та Викрадач Блискавок» (2010) став однією з найпомітніших спроб перенести сучасне бачення грецької міфології на великі екрани. Створення цього підліткового фентезі супроводжувалося багатьма цікавими подіями за лаштунками. Ось кілька захопливих фактів про зйомки, кастинг та розбіжності з оригіналом.
Режисерські паралелі та амбіції
Коли кіностудія 20th Century Fox шукала постановника для запуску нової масштабної франшизи, вибір припав на Кріса Коламбуса. Режисер уже мав колосальний успіх у подібному жанрі, адже саме він свого часу зняв перші дві частини «Гаррі Поттера». Продюсери щиро сподівалися, що Коламбус зможе повторити це магічне досягнення та перетворити історію про сина Посейдона на нове світове культурне явище.
Для створення відповідної атмосфери та масштабних екшен-сцен автори вирішили відмовитися від побудови виключно павільйонних декорацій. Знімальна група розгорнула масштабну роботу в Канаді, зокрема у Ванкувері, де природні ландшафти ідеально підходили для відтворення Табору напівкровок. Проте деякі важливі епізоди знімали і в реальних історичних локаціях на території США, що додало стрічці колориту.
Однією з найцікавіших локацій під час виробництва стала повнорозмірна копія славетного грецького Парфенону. Ця споруда розташована в американському місті Нашвілл (штат Теннессі) і є точним відтворенням античного оригіналу, що суттєво допомогло акторам увійти в ролі. Саме в цих автентичних декораціях знімали напружену битву головних героїв із грізною Гідрою.
Невдоволення автора та розбіжності з книгою
Письменник Рік Ріордан, який створив оригінальну серію романів про Персі Джексона, висловив гостре незадоволення фінальним сценарієм фільму. Він відверто заявляв, що історію занадто сильно змінили на додумку продюсерів, через що сюжет втратив свій першочерговий шарм. Автор навіть відмовився дивитися готову стрічку, щоб не розчаровуватися в тому, як кінематографісти інтерпретували його багаторічну працю.
Найбільшим каменем спотикання для фанатів книг став вік головних героїв, який навмисно збільшили для екранізації. У першому романі Персі Джексону всього 12 років, тоді як у фільмі персонажів зробили 16-річними підлітками старшої школи. Кіностудія пішла на цей крок свідомо, вважаючи, що доросліші актори зможуть залучити до кінотеатрів ширшу та платоспроможнішу аудиторію.
Також сценаристи вирізали величезну кількість ключових сюжетних ліній, персонажів та міфологічних елементів, які формували всесвіт книги. Наприклад, у фільмі повністю відсутній бог виноробства Діоніс (Містер Д), який керував табором, а також донька Ареса — Клариса Ла Ру. Замість повноцінного квесту, який герої отримують від Оракула, у кіно історію перетворили на самовільну подорож із пошуком перлин Персефони.
Таємниці акторського складу
Логан Лерман, який блискуче втілив образ Персі Джексона, насправді не проходив довгих та виснажливих прослуховувань на загальних умовах. Кріс Коламбус помітив молодого таланта в одному з попередніх фільмів і одразу зрозумів, що знайшов ідеального кандидата. Режисер особисто запросив актора на зустріч і затвердив його на головну роль без традиційних багаторазових екранних тестів.
Окремою прикрасою стрічки став зірковий акторський склад, який погодився зіграти могутніх олімпійських богів та міфічних істот. Роль Медузи Горгони дісталася видатній Умі Турман, якій під час зйомок довелося носити на голові спеціальну синю шапочку для комп’ютерної графіки. Згодом майстри зі спецефектів перетворили цей головний убір на кубло з живих комп’ютерних змій, що рухалися в такт її погляду.
Не менш яскравою була поява відомого виконавця ролі Джеймса Бонда, Пірса Броснана, у незвичному образі мудрого кентавра Хірона. Акторові доводилося зніматися у спеціальних синіх штанях із датчиками руху, щоб аніматори згодом замінили його ноги на тіло могутнього коня. Сам Броснан пізніше з гумором згадував, як кумедно він виглядав на майданчику, коли намагався поводитися величаво у такому вбранні.